Персоналії

 IMG_2036.jpg 640

В студії. Зима 2014.

Кікіньов Володимир Васильович (1955-2014) – український живописець, педагог. Закінчив Київський державний художній інститут (1980 р., тепер Національна академія мистецтв і архітектури). Виставкову діяльність розпочав у 1980 р., учасник всеукраїнських, всесоюзних (СРСР) виставок та міжнародних пленерів. Автор 14 діорам, які розміщуються в музеях України.  Подробиці

Твори  Володимира Кікіньова представлено у книгах:

  • «Творчість молодих». Київ, «Мистецтво». 1981.
  •  “Розмай незалежної України. Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991-2011 років. Живопис, графіка, скульптура”. Київ, «Криниця». 2011.
  • “Изобразительное искусство Киева”. Альбом из серии “Художники Содружества”. Москва, “Галарт”. 2014.

«Гуцульське весілля». 2004 р. ДВП, олія, 250х500.jpg sait

Діорама «Гуцульське весілля». Музей екології гір карпатського біосферного заповідника. Рахів, Закарпатська область.

gor13 640

Віртуальний тур Музеєм екології гір:
http://cbr.nature.org.ua/museum/tour/index.html

Подробиці

КОСЬЯНЕНКО Катерина Володимирівна – українська художниця, живописець. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (2002). Член Національної спілки художників України. Магістр живопису. Стажувалася в Cite internationale Des arts (Франція, Париж) та в Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Я. Матейка (Польща). Працює в галузі станкового малярства, у театрі та кіно. Пройшла 21 персональна виставка живопису  –  Київ, Париж, Ніцца, Варшава, Абу Дабі. Переможниця та лауреатка міжнародних Бієнале сучасного мистецтва (Париж, Флоренція), учасниця численних міжнародних та українських художніх виставок. Подробиці на персональному сайті – http://katerynko.com.ua/

bogdan g 640 jbbxUuwP6kNWpE 640 jbtS82faVbvfIJ 640

 

ГУРСЬКА Лідія Олексіївна – мистецтвознавець, член Національної спілки художників України (1992).

Каталоги: „Олег Васильєв” (К., 1990), „Александр Качкин” (Москва, 1997), „Василь Кікіньов” (К., 2005), „Катерина Косьяненко” (К., 2006, 2007); авторка вступної статті до альбому „Борис Буряк” (К., 2004). Мистецтвознавчі статті про творчість українських та закордонних митців (В.Бородая, О.Булавицького, О.Кондратюк, Л.Корж-Радько, К.Косьяненко, І. Осадца, Н. Пономаренко, Ф.Согояна, О.Садовського, В.Кікіньова та ін.) надруковані у збірнику „Советская скульптура” (Москва, 1983), енциклопедії „Мистецтво України” (К., 1995), журналах „Образотворче Мистецтво” (1987,  2004-2005), „Артанія” (2004, 2011, 2014), „А.С.С.”  ( 2001, 2004) та ін. http://konshu.org/section/critics/gurska-lidia.html

Недавнє захоплення – ікони на склі. Ікона на склі – різновид декоративного образотворчого мистецтва, особливо популярного у кінці 19 столітті на Закарпатті, Буковині, Галичині, Волині. Особливою чарівністю та майстерністю сповнені гуцульські ікони. Яскраві, колоритні. В деякій мірі ікони на склі наслідують образність великих сакральних вітражів. Ікони на склі, як правило, невеликі за розмірами, більш неформальні за сюжетами. Це неканонічна хатня ікона, в якій майстер втілював свої вподобання, своє розуміння краси і духовності і святості. Класичні ікони на склі, написані олійними фарбами.

В наш час живопис на склі знову стає популярним.  Він оригінальний, має майже необмежені декоративні можливості, ефектно й органічно виглядає як у міському інтер’єрі так і в традиційному «етнічному» селянському чи дачно-заміському. При чому,  сучасний сакральний живопис вже не несе на собі чітких регіональних рис.  Ікони можуть бути традиційно «гуцульські» (чи ще якісь), або стилізовані, осучаснені, виразно авторські. Захотілось й собі сакралізувати оточуючий простір і спробувати себе у царині наївного живопису на склі. Перші мої твори чітко наслідували стилістику класичних гуцульських ікон, кілька ікон було написано для зйомок художнього фільму “Брати” (Україна, 2012). Пізніше мої ікони на склі отримали риси авторського стилю та “негуцульську” колористику. Здебільшого, пишу варіанти “Богородиці з Немовлям та Ангелами”, це спроби творення сучасної авторської Богородичної іконографії. Тема вічна, безмежна, трагічна і життєстверджуюча водночас.

 

Виставки:

2014 – Національний банк України.

1393348478_nbu20140416_162601 64020140416_162620 640

IMG_2718 frag 640 пирогив 640

2013-14 – в церкві Параскеви П’ятниці (з с. Зарубинці Черкаської обл., 18 ст.), що є експонатом Музею національної архітектури і побуту України в Пирогові (Київ, http://pyrohiv.com.ua/ua/textpages/read/1/pro-muzej)

2017 –  в бізнес-центрі “Леонардо”, Київ. Виставка “Лялькове диво”.

Ікони можна замовити за адресою: lydiagur@gmail.com.